|

Риніт

Риніт (нежить, насморк) – це один із найчастіших захворювань в світі. Ринітом називають запальне захворювання слизової оболонки носу.

Що ж відбувається в організмі людини при цій хворобі?

При риніті слизова оболонка носу набрякає, в ній накопичується надлишкова кількість слизу, що призводить до затруднення дихання. Виникають застійні явища, знижується імунітет людини. На фоні пониженого імунітету активізуються в організмі різні бактерії та віруси, які викликають запалення. Чутливість дихальних шляхів підвищується, і це може призводити до появи різних алергічних реакцій. Симптоми риніту:

  • затруднення носового дихання;
  • виділення з носу різного характеру (слизові, слизово-гнійні, гнійні);
  • погіршення нюху;
  • чхання;
  • головний біль;
  • незначні носові кровотечі;
  • накопичення густої слизі в носовій порожнині;
  • підвищена втомлюваність.

Залежно від причини захворювання, розрізняють іфекційний та неінфекційний риніт. Інфекційний риніт в свою чергу поділяється на гострий та хронічний, а неінфекційний – на алергічний та нейровегетативний (вазомоторний). Гострий риніт виникає при наявності в організмі вірусної чи бактеріальної інфекції, найчастіше на фоні ГРВІ, грипу, корі, скарлатини. Лікування гострого риніту залежить від стадії захворювання:

  1. Стадія спазму (звуження) судин використовують гарячі ножні ванни, інгаляції лужними розчинами;
  2. Стадія дилатації (розширення) судин використання судинозвужувальних крапель;
  3. Ексудативна стадія (наявність виділень) судинозвужувальні, в’яжучи засоби.

Не меншу роль у лікуванні риніту відіграють інші, немедикаментозні засоби. Серед них: фізіотерапевтичні процедури (тубус-кварц), фітотерапія, спелеотерапія, народні методи. При неправильному лікуванні гострий риніт може перейти в хронічну форму. Хронічний риніт може розвинутись як самостійне захворювання, найчастіше алергічного походження, без гострої фази. Хронічний риніт поділяється на такі види:

  • катаральний
  • гіпертрофічний
  • атрофічний.

При катаральному риніті відбувається запалення та потовщення слизової оболонки носових ходів. Основним симптомом цього захворювання є постійна закладеність носу, частіше одностороннє, при чому виділення відсутні чи наявні у дуже маленьких кількостях. Гіпертрофічний риніт характеризується більш інтенсивними виділеннями. Відбувається розростання (гіпертрофія) слизової оболонки і залоз носової порожнини. Атрофічний риніт розвивається на фоні висихання і потоншення слизової оболонки. Симптомами атрофічного риніту є відчуття сухості в носовій порожнині, зниження чи повна відсутність нюху, наявність сухих корочок та густих виділень із носу. Вазомоторний риніт виникає при наявності порушень у роботі вегетативної нервової системи. Симптоми виникають при дії зовнішніх чинників, зазвичай це різні запахи, холодне повітря. Виникає чхання, сльозотеча і різке закладеність носу. Лікування в цьому випадку має більш комплексний характер, і спрямоване на находження рівноваги між роботою нервової та імунної системи. Алергічний риніт – це алергічна реакція на пил, квітковий пилок, шерсть тварин у виді чхання, різкого набряку слизової оболонки носу, носових виділень. Різновидом алергічного риніту є поліноз – алергія, що виникає при цвітінні різних рослин, при якому крім риніту виникає конюктивіт.